ПИСУЛЬКА, КИ,
Писулька, ки, ж.
1) Записка, письмецо. Писулька до мого братухи. О. 1862. X. 31.
2) У горшечниковъ: палочка въ толщину гусинаго пера, съ двумя острыми кончиками вилочкой, для проведенія двойныхъ углубленныхъ линій (при раскрашиваніи посуды). Вас. 183.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 154.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПИСЬМАК, КА, →← ПИСТОЛЯ, ЛЯ́ТИ,